Всю ніч не вгавала страшна завірюха,
Великі упали сніги,
Коли большевики підходили стиха
У села, ліси та яри.
Їх було багато, як чорної хмари,
Чекали в світанку в снігах,
Щоб кинути в села великі пожари
І грітись тоді при вогнях.
А буря у вікна так голосно вила,
Не видно довкола доріг,
Про волю повстанці у снах своїх снили,
А ворог їх лютий стеріг.
В селі цьому спало лиш 40 повстанців
І снили щасливі сни,
Не знали, що згинуть прийдеться їм вранці,
І смерти не ждали вони.
Аж враз на світанку, у сніжну завію
Кати надлетіли, як стій,
Проснулись повстанці, вхопили за зброю
І кинулись всі на пробій.
Билися завзято цілих дві години,
Пробилися в ліс за село,
І впали за волю, за славу Вкраїни,
Там 40 тоді їх лягло.
Тепер в тому лісі, де мужньо так бились,
Висока могила стоїть,
Там сорок повстанців на віки спочили,
Там сорок повстанців лежить.
*****
Болить серце, болять груди
Болить серце, болять груди,
Головонька у журбі,
Що всі хлопці по волі гуляють,
А я сиджу у тюрмі.
Відцурались батько й ненька,
Відцуралися вони,
Лише сонце в маленьке віконце
Заглядає до тюрми.
Загриміли в замках двері,
Відчинилися вони,
Під багнетом молоду дівчину
Аж до суду повели.
"Скажи, скажи, партизанко,
Скажи, скажи, молода,
Скільки наших настріляла
Твоя твердая рука? "
"Скільки вас я постріляла -
Полічити не можу,
"Скільки?" - мене більше не питайте,
Я нічого не скажу".
Прощай, Київ, прощай, Харків,
Станіславськая тюрма,
Я до вас вже більше не поверну,
Не поверну більше я.
*****
Балада про козака Грицька, Едуард Драч, Небо України
Летів сред ночі, як скажений, по степах
Швидкий та хитрий козак Грицько.
А коник носом заорав у бур’янах,
Заіржав – і жаба дала цицьки.
І в’їхав Грицько буйним носом у бур’ян,
Почухав всі свої болячки.
До ранку треба – хоч ти встрель – у вражий стан,
А йти ж, як до Києва рачки.
Вовки й лисиці завивали у ярах,
Звіряча тічка жирувала.
І наче свічка гостра шабля у руках
При світлі місяця палала.
Він прийде у ворожий табір понад став,
Вражині вклониться він низько.
Та й збреше, збреше, як лукавий не брехав –
І в пастку піде враже військо.
А після бою в люту смерть жахлива путь:
Ось паля знизу в серце суне.
Вам, вороги, його нізащо не збагнуть,
Він вам всміхнеться й в очі плюне.
Якби ж ніхто не йшов за тебе в смертний герць,
Тобі б, Украйно, не вціліти.
Летів і дибав накарачках в люту смерть
Той, хто найбільше мусив жити.
Джерело:http://nashe.com.ua/song/7269
***
А я люблю Прикарпаття, Микола Карпенко, Дмитро Циганков
Джерело: Співаночки, с. 12-13.
Хтось кохає даль безмежну
Степового краю,
А я рідне Прикарпаття
За домівку маю, гей!
Хтось рум'яну степовичку
Назива зорею,
А я кличу гуцулочку
Любкою своєю, гей!
Хтось запросить баяністів,
Щоб весільну грали,
А для мене будуть грати
Скрипки та цимбали, гей!
Дана, дана, дана, дана,
Скрипки та цимбали, гей!
Заспіваю коломийки
Про Дністрові хвилі,
І про гори смерекові,
Що серденьку милі.
***
Барвінкова країна, музика - невідомий, Михайло Попелюк
Джерело: аудіозапис
Країна моя мила барвінкова,
Це я - Твоя краплиночка мала,
Росинки в травах, пташечка ранкова,
Я хочу, щоб мене Ти берегла.
Приспів:
Я хочу неба синього
І хлібчика пахучого,
Та і у світі білому
Добробуту в родині!
Колисочку з Телесиком,
Букварика з Тарасиком,
Ти дай мені, я хочу,
Україно!
Я хочу кожен день Тобі радіти,
Цілющу воду пити з джерела,
Щоб всі здорові були Твої діти,
І з ними я щасливою була!
Приспів.
Країна моя мила барвінкова,
Це я - Твоя краплиночка мала,
Росинки в травах, пташечка ранкова,
Я хочу, щоб мене Ти берегла.
Приспів.
***
Пісні про Київ, А я Хрещатиком пройдусь, Зоя Кучерява, Остап Гавриш, Маріанна Гавриш, Українська ніч
Третій тиждень спекотна погода,
Сонце з неба пече знов і знов,
В місті тихо немає народу,
Рідний Київ втомився немов.
У квартирі моїй прохолода,
Та я в сукню нову приберусь,
І тоді, що мені до погоди –
Я піду на Хрещатик пройдусь.
Приспів:
А я Хрещатиком пройдусь
У затінку каштанів.
А я Хрещатиком пройдусь
Під музику фонтанів.
А я Хрещатиком пройдусь,
Загляну до кав'ярні.
А я Хрещатиком пройдусь,
Який наш Київ гарний!
Я зібрати компанію хочу,
Давніх друзів, що вірні були.
Вип'єм кави, подивимось в очі,
А то все нам немає коли.
Почекають турботи житейські,
Бо зустрітися нам саме час.
Ви на площу прийдіть Європейську –
Стане ближча Європа для нас.
Приспів.
А я Хрещатиком пройдусь
У затінку каштанів.
А я Хрещатиком пройдусь
Під музику фонтанів.
А я Хрещатиком пройдусь,
Загляну до кав'ярні.
А я Хрещатиком пройдусь,
Який наш Київ гарний!
