Вірші про зиму, ялинку для дітей - Вірші - Каталог статей - Сайт для школьников и учителей
Воскресенье, 11.12.2016, 14:54
Приветствую Вас Гость | RSS

Сайт для учителей и школьников

Статистика

Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Вірші

Вірші про зиму, ялинку для дітей

Приходить пора холодів та снігу. Але навіть в зимку можна насолоджуватись краєвидами, не помічаючи морозу. Згадайте, як летять білесенькі сніжинки та падають на чудову ледь засніжену ялиночку... Є дуже багато віршів про зиму, які будоражать уяву та акунають нас в "білий" світ.



Новорічна ялинка
Максим Рильський


Ой весела в нас зима,
Веселішої нема, -
Грає срібними зірками,
В’ється синіми димками,
Снігом землю обійма.

Ой струнка ялинка в нас!
Скільки сяє тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
Разом з піснею новою
Рік Новий зустріти час.



Ялинка
Петро Сингаївський


Де й поділись заметілі
Із морозами й вітрами,
Лиш тумани сніжно-білі
Ходять-бродять вечорами.
Понад лугом, понад ланом,
Біля тину, біля хати...
А ялинка за туманом –
Як ведмедик волохатий.
Ніби вибігла із гаю
Й зупинилась на узгір’ї –
І чекає-виглядає,
Чи не йдуть за нею звірі.



Ялинка
Олександр Олесь


Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.
Я — сюди, а він — туди...
«Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси —
Ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці».
Страшно стало... «Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!»
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.



Мамо, йде вже зима
Леся Українка


"Мамо, йде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже немає...
Мамо, чи кожна пташина
У вирій на зиму літає?"
В неньки спитала дитина.

-Ні, не кожна,-одказує мати,-
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати?
Залишилась пташина маленька!

"Чом же вона не тіка?
Нащо морозу чека?"
-Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної,
Жде, що знову прилине весна.



Снігурі
Олександр Олесь


Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина - і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.



Сипле сніг
Іван Франко


Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні,
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.



Метелики
Олександр Олесь


Погляньте, погляньте, яка благодать!
Дивіться: метелики з неба летять!

Квітки повмирали усюди надворі, —
Морозець малює на шибках узори...

Картинкою гарною стане віконце,
Як трошки поблискає золотом сонце.

Погляньте, погляньте, яка благодать:
Метелики з неба летять і летять.



Білі мухи
Максим Рильський


Білі мухи налетіли, —
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.



Зима
Володимир Сосюра


Сном блакитним заснули поля,
і долини, і гори, й діброви.
Одягла білу шубу земля,
білу шубу зимову.
Одлетіли давно журавлі
У південні країни з журбою,
і заснуло зерно у землі,
щоб проснутись весною,
коли очі закриють поля,
затремтять і тополі, і клени,
й скине білую шубу земля
і одягне зелену.

Категория: Вірші | Добавил: Яло (21.11.2014)
Просмотров: 1747 | Рейтинг: 1.5/4
загрузка...
Поиск
Интересное
загрузка...

Copyright MyCorp © 2016
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz