Весна прийшла та серце тане... Душа розквітла та здається, що кожен може співати та писати вірші. Ось такі емоціії приносить з собою весняний вітерець та тепле сонечко.
Олександр Олесь
Весна
"Теплінь. Весна іде!" -
Сказала так бабуся.
Весна іде? Та де?
Коли в вікно дивлюся -
Аж справді йде весна.
Ось стала біля ставу,
Всміхнулася ясна
І кинула купаву.
Купава розцвіла,
На хвилях загойдалась.
Весна ж у ліс пішла,
Ішла і усміхалась.
Дерева ожили!
Весна їх всіх вітала
І листом із поли
Їх рясно обсипала.
Берізці молодій
Сережки почепила,
Билиночці блідій -
Дзвіночок, щоб дзвонила.
Дарунки роздала,
З усіма попрощалась,
І в поле, в степ пішла,
Ішла і усміхалась.
Прийшла. Важкий мішок
З плечей своїх зложила
І тисячі пташок
В широкий степ пустила.
І степ загомонів,
Почулись співи, крики.
Взялися до смичків
І коники-музики.
Там перепел: "Ха-вав!"
Там "бу-бу" над водою.
Цупке щось дерти став
Деркач між осокою.
В повітрі, мов квітки,
Метелики літали.
Гули джмелі, бджілки
І меду скрізь шукали.
Та світу вже весна
Не бачила й не чула,
Давно уже вона
Натомлена заснула.
Весняні квіти
Олена Пчілка
Весна чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок докупки —
Для мами-голубки!
Весна
Дмитро Павличко
До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.
Веснянка
Іван Франко
Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить —
Гримить!
Гримить! Тайна дрож пронимає народи, —
Мабуть, благодатная хвиля надходить…
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари — плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить…
Гримить!
Вербові сережки
Ліна Костенко
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Веснянка
Павло Грабовський
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.