Українська мова - це скарб нашої країни. Любіть її й шануйте!



Мова
Максим Рильський

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.



Материна мова
Микола Сингаївський

Колискова пісня, колискова —
то найперша материна мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами...
Скільки в ній ласкавості і шани,
скільки в ній тривожності людської,
і надій, і сивини гіркої...
Колискова пісня, колискова —
то солодка материна мова.



Рідна мова в рідній школі!
Олександр Олесь

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп’ясти,
Наша мово, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
«В рідній школі рідна мова!»
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі.



Рідна мова
Іван Багряний

М о в о р і д н а !
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово — крик любови,
Сміх і радість немовляти —
Неповторне слово «М а т и» —
Про життя найперше слово...

Друге слово — гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлій, —
Звук «В і т ч и з н и» неповторний
І простий, і предковічний...

Ну, а третє слово — «М и л а» —
Буря крови, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна...

Перейшов усі світи я —
Є прекрасних мов багато,
Але п е р ш о ю, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, р і д н а м о в о !
Мово — пісня колискова.
Мова — м а т е р і у с т а.



Рідна мова
Володимир Сосюра

Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.

Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.

Як сонця безсмертного коло,
що кресить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті

Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.

Народ наш, трудар наш і воїн,
що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,
хто мову шанує свою.



Моя мова
В.Симоненко

Все в тобі з'єдналося, злилося –
Як і поміститися в одній! –
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі – великого народу
Ніжна і замріяна душа.



Рідна мова
Максим Рильський

Як гул столiть, як шум вiкiв,
Як бурi подих,— рiдна мова,
Вишневих нiжнiсть пелюсткiв,
Сурма походу свiтанкова,
Неволi стогiн, волi спiв,
Життя духовного основа.
Царевi блазнi i кати,
Раби на розум i на вдачу,
В ярмо хотiли запрягти
ïï, як дух степiв, гарячу,
I ослiпити, й повести
На чорнi торжища, незрячу,
Хотiли вирвати язик,
Хотiли ноги поламати,
Топтали пiд шалений крик,
В'язнили, кидали за Ґрати,
Зробить калiкою з калiк
Тебе хотiли, рiдна мати.
Ти вся порубана була,
Як Федiр у степу безрiдний,
I волочила два крила
Пiд царських маршiв тупiт мiдний,—
Але свiй дух велично гiдний
Як житнє зерно, берегла.
I цвiт весняний — лiтнiй овоч
На деревi життя давав,
I Пушкiновi Максимович
Пiснi вкраïнськi позичав,
I де смiявсь Iван Петрович,—
Тарас Григорович повстав.
А там, де пiт росив священний
Народу-велетня чоло,
Де мислi пагiлля зелене
Вiтрам наперекiр цвiло,—
Там зводився язик вогненний,
Там пiснi полум'я росло.
Мужай, прекрасна наша мово,
Серед прекрасних братнiх мов,
Живи, народу вiльне слово,
Над прахом царських корогов,
Цвiти над нами веселково,
Як мир, як щастя, як любов!



Рідна мова
Дмитро Павличко

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна