У Павла Глазового дуже багато віршів для дітей. В його творчості можно знайти творіння про дошкільнят, про зовсім малих діточок, про школярів та інше...



Гідна зміна

Бюрократ у школу дзвонить і гукає гнівно:
— Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно,
Це чому в мого Валерки зошит весь у двійках?
— Бо писати він не вміє строго по лінійках.
Чи то вправи, чи диктанти, — все він без розбору
Навскосяк, через лінійки тягне знизу вгору. —
Бюрократ кричить: — Для двійок все це не причина!
Резолюції писати учиться хлопчина!



Чудний школяр

Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки.
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки
Сміхом залилися, —
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.



Мученик науки

Повернувся першокласник із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.
— Що з тобою, мій синочку? — засміялась мати. —
Та невже ти в школі носом учишся писати?
— Смійся, смійся, — каже хлопчик. — Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму зошиті побачиш.



Де беруться діти

— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.
А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
— Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.
Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… —
І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
— От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людьському…



Бублик з маком

Принесла з базару бабка бублика онучку.
— Я гостинчика купила, — тиче йому в ручку.
Дід схопився: — Де купила? Десь не в магазині?
Дай поглянути, чи можна це давать дитині. —
Потім батько обізвався: — Треба подивиться,
Чи воно не саморобне, чи воно годиться. —
Після батька десь на кухні обізвалась мати:
— Дайте глянуть, чи дитині можна це давати.

Доки м’яли та лизали батько, дід і мати,
На гостинці не лишилось маку ні зерняти.
А на кому ж окошилась пильна перевірка?
Дісталася онучаті від бублика дірка.



Допитливий син

— Чуєш, тату, — син питає, — що таке хамелеон?
— Відчепися, я не знаю, — каже Филимон.
— Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?
— Відчепися, я не знаю, — злиться Филимон.
Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?
Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.
— Не кричи, — говорить батько. — Я люблю балакать з ним.
Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.



Мами не заміниш

І таких, на жаль великий, носить ще земля:
Утекла від тата мама, кинула маля.
Довелось женитись тату в зрілі вже літа.
— Ну як тобі нова мама? — він синка пита.
Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова:
— Обдурили тебе, татку, вона — не нова…



Архаїзми

— Запам’ятайте, — каже вчитель, — що архаїзми — це слова,
Які до того застаріли, що їх ніхто вже не вжива.
Які ти знаєш архаїзми? — спитав він Бублика Петра.
А той задумавсь на хвилинку і мовив: — Паюсна ікра.