Вірші для дітей, дитячі вірші - Вірші - Каталог статей - Сайт для школьников и учителей
Воскресенье, 11.12.2016, 14:55
Приветствую Вас Гость | RSS

Сайт для учителей и школьников

Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Вірші

Вірші для дітей, дитячі вірші


Дитячі вірші Емілії Саталкіної
СИНЯ КАЗКА


Мій синочку!
Мій дзвіночку!
Ніч у зорянім віночку
Запрягла коня в коляску
І везе нам синю казку.
Корабели в ній гостюють,
Корабля тобі будують —
Сині смуги на бортах,
Довгі щогли в небесах,
А труба у нього біла...
Ти зростеш розумним, смілим,
Як черешні зацвітуть,
Проведу тебе у путь.
Будеш слати з моря ти
На хмарках мені листи.
Тож заплющуй, мій синочку,
Очі сині — квіт льоночку.
Сяють зорі. Пізній час.
Тихий сонку, йди до нас...

***

Вірш для дітей "Колискова"

Сонечко моє рідненьке,
Ти стомилася за день,
Очки закривай маленькі,
І спокійно засинай,
Хай тобі насниться люба,
Казка в цю чудову ніч,
Бо ж ти янгол завтра знову,
Принесеш у дім наш сміх,

Спи моє маленьке диво,
В твому серці назавжди,
Хай живе любов та щира,
Яку чуєш зараз ти,

Все вже спить, і ніч надворі,
Охопила цілий світ,
Я ж не сплю, молюся Богу,
Щоб тебе завжди беріг,
Хай тебе завжди тримають,
Янголи в своїх руках,
І від бід всіх захищають,
Ти ж тепер моє життя.

***

О.Олесь
Дитячі вірші "Ялинка"


Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку віднімати.

Я-сюди, а він – туди...
„Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси –
Ніде буде і сховатись.

А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці”.

Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!”

Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.

***

На шипшину шершень сів,
Меду з’їсти захотів.
А бджола сказала: "Ні!
Мед дістанеться мені!”

***

Величезний я павук,
Та не маю ніг і рук.
В мене вісім лапок є,
Павутиння тчу своє.

***
Вірші для дітей
Фарби дасть мені матуся,
Малювати я навчуся.
Намалюю рідний край –
Дім в селі, ставок і гай,
Синє небо, жовте сонце
Загляда до нас в віконце,
Чорнобривці тут на гряді,
Полуниці в палісаді,
І хліба вже чималі,
В небі линуть журавлі.
Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь у мхи.

Мати в аркуш подивилась,
Посмішка в очах з’явилась.
І сказала мати сину:
- Як люблю я Україну!
Ця країна чарівна
І єдина в нас вона.

***

Вірш для дітей "Весна і мама"

Якось я спитала у Весни:
- Ти чому приходиш, поясни?
І весна сказала прямо:
- Поспішаю я на свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій пам ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни на світі не було!
Ще сказав: «Ви помічали, може –
Кожна мама із весною схожа».
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із Мамою сестриці...

І. Жиленко

***

Дитячі вірші Т. Коломієць
Снігова казка


Усе засипав білий сніг.
А з ним - відлига на поріг.
І ми в дворі, де я живу,
Зліпили казку снігову.
Ось ведмідь - товстий дивак -
Сніжку пробує на смак.
Ось вовчисько-м'ясолюб
Зирить взять кого на зуб...
Ось лисичка гостровуха
Гороб'ячий щебет слуха.
Ось зайчиська куцохвості всіх запрошують у гості.
А оце - сніговик,
В цілім світі мандрівник.
В капелюх його вберем,
Буде в нас він казкарем!

***

Падали малі сніжинки,
Їх кружляла завірюха,
Вовчик не впізнав ялинки,
Плаче, бо померзли вуха.
Бо немає де сховатись,
Вітер носика морозить,
Куди ж вовчику податись?-
Завиває і голосить.
Тут лисичка пробігає,
В неї очки-намистинки.
Каже:- От дурний, не знає,
Що в снігу його ялинка!
_Вовче, дім твій хуртовина
М'яким сріблом прикрашає.
_ Так, моя, моя ялина, -
Вовчик грітись поспішає.
А лисичка посміхнулась,
Хвостиком сліди змела.
Три рази іще крутнулась
Й вушка в шапочку вдягла.

***
Дитячі вірші про хлопчика
Виглянув Петрик вранці з вікна,
Бачить аж там походжає весна,
Сипле додолу то трави, то квіти,
Щоб посміхнулись дорослі та діти.
Потім дістала з кишені хустину.
І поскакали ріки невпинно!
Петрик дивився, не вірив очам,
Веснонька бігла веселим дівчам!

***

Вірш для дітей "Зелений горобець"


Дід Олександр мав попугая
Такого як трава весняна
Зеленого, та щей блистить
на ньому піря кожну мить

І кожен ранок олександр
того папугу годував
із рук, відкривши тісну клітку
зимою, осінню і влітку.

Думали звик він вже давно
Та не тоді це все було...
Одного разу теплим ранком
Чекав папуга до сніданку

Та тільки як відкрилась клітка
покинув він старого діда
і полетів на двір, в село,
Побачить, як воно жило

і так літав із саду в сад
яскравий зелененький птах
і з горобцями подруживсь
зерно клювати научивсь...

В тітки олени у дворі
Уже наїлись кури всі
а на землі лежить зерно,
непропаде тільки воно

бо горобці вже тут як тут
теє зерно щиро клюють
Олена звикла вже давно,
Не перший раз таке було

Та тільки виглянувши з хати
Стала усіх вона гукати
"У нас зелений горобець!"
Швидко зібрався дім увесь

та "горобець" той ще незвик
людей постійно веселить
махнув крилом і полетів
від своїх друзів горобців

а коли нічку пережив
за рідним домом зактужив
і швидко він знайшов свій дім
і втісну клітку залетів.

***

Як кошеня шукало маму (Віра Паронова)

Кошенятко заблудилось.
Кошенятко розгубилось.
Плаче, бідне, серед двору.
Всім розказує про горе.
Няв, няв, няв!
Знайдіть матусю!
Без матусі я боюся.
Тут ворона прилетіла.
Походжає, склавши крила.
Запитало кошеня:
Може, мама Ви моя?
Ні! У тебе крил немає.
Ти біжиш, а я літаю.
В тебе шерсть, а мене пір"я.
Зверху бачу все подвір"я.
Поможу тобі, кра-кра!
Є під хатою нора,
Там живе така ж тваринка:
Довгий хвостик, сіра спинка.

Кошенятко біля хати
Стало матінку чекати.
Раптом з нірки тишком-нишком
Вибігає сіра мишка.
Котик радісно:"Мяв-Мяв!
Мамо, я тебе шукав!"
А вона йому: "Дурненьке!
Ти - великий, я - маленька.
В мене лапочки тонкі,
А у тебе он - які!
Пі-пі-пі, шукай ти маму
Із великими ногами".

Що лишилось кошеняті?
Знову маму йде шукати,
Бачить звіра. В нього роги
І великі довгі ноги.
Запитало кошеня:
Може, мама Ви моя?
А корівонька: "Му-му!
Я до себе не візьму!
Мій синочок не такий.
Він - великий, ти - малий.
На ногах копит не маєш,
Босий по землі гуляєш.
В тебе лапки з пазурами.
Біля будки твоя мама".

Няв - няв - няв! Знайшлась матуся!
Все, як в мене: вушка й вуса!
А собачка каже: "Ні!
Бо не родич ти мені!
Всі коти живуть у хаті.
Ми ж повинні працювати.
Гав - гав - гав! Не плач, маленьке.
Мамочка твоя близенько.
Он гуляє між кущами,
Доганяй швиденько маму!".

Киця запитала: "Няв,
Де, синочку, пропадав?
Я тебе шукаю зранку
І готова до сніданку".
Пригорнула, обійняла,
Молочком нагодувала

Категория: Вірші | Добавил: Admin (12.03.2013)
Просмотров: 12076 | Рейтинг: 1.9/7
загрузка...
Поиск
Интересное
загрузка...

Copyright MyCorp © 2016
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz