Твір роздум на тему мати - Твір - Каталог статей - Сайт для школьников и учителей
Среда, 07.12.2016, 17:27
Приветствую Вас Гость | RSS

Сайт для учителей и школьников

Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Твір

Твір роздум на тему мати


Твір роздум на тему мати-берегиня.

Мати – берегиня роду, і в цьому немає нічого дивного, бо саме вона дає життя, саме вона турбується про нас до кінця свого життя. Матуся, матінко, мати – ці слова кожному з нас знайомі с самих перших днів нашого життя, з самого нашого дитинства. Навіть від цих слів завжди віє добротою, спокоєм і теплом, що ж тоді казати про найріднішу нам людину – нашу мати.

Материнство – це найточніший синонім самовідданості, добра і людяності, бо мати завжди готова віддати своїм дітям усе, що в неї є, навіть своє життя. Світ в усі часи вклоняється таким матерям, благословляючи їх та називаючи мати, матуся, матінко, берегиня. Тож вклонімося й ми до землі нашим рідним матерям і подякуємо їм за то, що вони навчили нас любити правду, добро, справедливість та чесність.

Перші казки, перші пісні у своєму житті я почув від своєї матері. Це вона повела мене вперше в дитячий садок, це з нею я вперше переступив поріг рідної школи, це з нею почалося моє навчання. Мати і тепер завжди поруч зі мною, і в моїх радощах, і в моїх труднощах.

Хто ж, як не мати, здатний оберігати нашу родину від життєвих негараздів та усіляких труднощів. Саме матір дає нам мудрі поради і допомагає вирішити усі наші проблеми, саме матінко защихає нас та застерігає від невірних кроків та вчинків. Адже так легко помилитися, коли не маєш достатнього життєвого досвіду і піти не тою стежкою, оступитися та перекреслити усі матусині сподівання.

Кожна мати щиро радіє за успіхи своєї дитини, незалежно від того, наскільки значною вони є. Спочатку це перші кроки, потім перші слова, а пізніше – перші літери, виведені нетвердою дитячою рукою у шкільному зошиті. Далі ці літери складаються у слова, слова в речення, а речення в цікавий твір. І яка радість буде для матері, якщо один з таких творів буде обов’язково присвячений їй, твоїй матусі, твоїй берегині.

Коли ти добре закінчиш школу, для матері це буде справжнє свято, а для тебе відкриються необмежені простори дорослого життя. І знову берегиня допоможе обрати тобі той єдиний на все життя вірний шлях, оволодіти тією професією, яка тобі подобається, та в подальшому не розчарувати свою берегиню. А вона до кінця свого життя буде радіти за тебе, за твої успіхи. Тому, покидаючи рідний дім і вирушаючи у дорослу життєву подорож, треба обов’язково озирнутися і подякувати свою матусю за все те добро, що зробила вона для тебе. Мати – це майже єдина берегиня твого щастя, твого життя і твоєї щасливої долі.



Твір роздум "СОНЯШНИКИ І МАМА"
Як же безмежно я любив вас, соняшники. Із самого малечку. Особливо вражав мене самостійний сонях, що виросте, бува, посеред городу з якоїсь загубленої насінини і стоїть, як господар. Голова велика, мов сонце, і листя розкішне — узявся в боки. І бджоли мають до нього діло, і горобці. І мені, бува, зохочеться здерти ту шапку. Та не здираю. Нехай набирається сили — думаю. Підбіжу, горобців налякаю. І якщо не перехочується тих біленьких молодюсіньких кашок, що, мов гвіздочки, набиті в соняшниковій короні, — мерщій до акації. Нарву пищалок, бо в них у середині теж дуже смачні горошиночки. Підкріплюсь. А соняшником — милуюсь. І дякую подумки мамі, що не висапали його маленьким, як билину, за те, що не там зійшов, а залишили для краси.
Бог послав моїй мамі також дивовижну вроду. І як би не засмагало в городі та на буряках, та біля конопель її правильне обличчя, чорні очі й рівні, мов вишиті, брови вирізняли його. Навіть у смутку робили врочистим, аж святим. А вже як посміхнеться — сама ласка. Здається, нічого вже більше й не треба. І ти захищений її ласкою від будь-яких негараздів у цілому світі.
Горе, що, мов блискавки в грозу, розпинало її життя, не відібрало в моєї матусі краси, не відібрало доброти й всепрощення.
М. Шкіль.

201 слово.
Завдання:
1. Випишіть порівняння; поясніть розділові знаки при них.
2. Знайдіть у тексті риси уснорозмовного стилю.



Твір роздум "ДЛЯ МАТУСІ"
...У вікнах ще й не починає сіріти, як об’їждчик уже гупотить своїм конем попід хатою. Виганяє тіток на буряки. Піч, на якій я лежу, тремтить. Мені чомусь у такі хвилини здається, що вона може провалитися, і я впаду на черінь, прямо туди, де мама вже приставили куліш, щоб нам з Василем було що вдень їсти.
Тремтить разом з піччю й хатніми стінами моя мама, швидко бере сапу та й за двері. Думає, що я сплю, і не хоче мене збудити. А я зовсім не сплю, і серце моє тріпочеться від жалю. Бо в мами так болять ноги й така задуха. А їм же цілісінький божий день не розігнути спини під пекучим сонцем. І тільки ввечері, коли сонце сяде за лісосмугу, я здалеку почую маму. Я розрізняю її голос з-поміж голосів інших сапальниць, що повертаються з поля й... співають.
І знову моє мале серце затріпоче й зайдеться жалем. Буває, заплачу. Що така в моєї мами тяжка доля. Красуня, як світ ясний, а нещасна, як ніч темна. Мені так хочеться порадувати вас, матусенько. Я поприбирав, повимітав, навіть призьбу підвів для краси рудою глиною. На кладовище збігав, нарвав васильків, застелив долівку, щоб пахло. Зварив картоплі й банячка обгорнув рядном, щоб тепла була. А на столі поставив у маленькому горнятку букетик із сокирок і ромашок. І я чекаю. Та, не стримавшись, біжу назустріч.
М. Шкіль.

220 слів.

Завдання:
1. Випишіть дієслова в неозначеній формі.
2. Визначте всі слова першого речення за частинами мови.



Твір роздум на тему "МОЯ МАМА"
Моя мама, як контраст до мого русявого татка, була чорна, майже циганка. Вона була красуня. Її смугляві тонкі риси, темно-карі очі, чорні, аж жагучі, мов крила летючих птиць, красиво загнуті брови, нервові ніздрі майже класичного, з ледве помітною горбинкою носа завжди були в якомусь дивнім, хвилюючім русі. Мама була Чудесно збудована. У неї було чорне, аж до синяви, волосся, і вся вона бУла як зоряна й пристрасна пісня. Вона дуже любила зорі, часто молилась і плакала під ними. В юності своїй мама працювала на патронному заводі в її ріднім місті Луганську (сама вона з Кам’яного Броду). На загальноміськім балу одержала перший приз за красу. Там були претендентками дочки багатіїв міста, а вона, звичайна робітниця, усіх їх перемогла. Татко нагадував мені похмурого козацького орла, а мама — якусь смугляву птицю, що їй не сидиться на місці, і все вона хоче кудись полетіти. Як протилежність батькові, вона була дуже балакуча. її відвертість була вражаюча.
Коли я був ще маленьким і ми багато їздили, мама своїм випадковим вагонним сусідам розповідала про все своє життя. Я слухав, що говорила мама, а вона багато разів, тому що в неї було багато сусідів під час різних мандрівок, розповідала одне й те ж. Це врізалось назавжди в мою душу. Мама багато разів розповідала про себе й татка, про свої романтичні пригоди, коли вона була ще дівчиною, про своїх близьких, рідних і знайомих. Вона розповідала це так поетично й образно, що переді мною, як живі, стояли повні чар і краси срібно-місячні ночі Донбасу й люди, цілі зоряні світи, святі, далекі й казково близькі.
В. Сосюра.
255 слів.

Категория: Твір | Добавил: Admin (11.03.2013)
Просмотров: 5253 | Рейтинг: 2.3/3
загрузка...
Поиск
Интересное
загрузка...

Copyright MyCorp © 2016
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz