Кожна людина хоче бути щасливою. Однією зі складових щастя звичайно ж є робота. Улюблена робота. А якщо людина отримує за улюблену роботу і пристойну винагороду то це вже Велике Щастя! Це, звичайно, жарт, а от вибір майбутньої професії справа дуже серйозна і відповідальна. І братися за неї треба якомога раніше, бо як то кажуть: «Старого собаку нових трюків не навчиш»! Батьки з дитинства ставилися до мене як до особистості. Завдячуючи цьому, я ніколи не соромилась своїх уподобань, завжди залишалася сама собою, не підлаштовуючись під чужу думку. Тож, мій шлях до вибору майбутньої професії був вільним. Але не легким. Точні науки мене не вабили. Я завжди губилася в світі цифр та розрахунків. Думки про абстрактні речі стомлювали мене. Оскільки мої батьки люди аж ніяк не прагматичні: тато актор і режисер, мама хореограф і письменниця, тож і мене перемогла творча натура (хоча я не дуже вірю в те, що тут причетна спадковість). Просто мені завжди хотілося зробити цей світ кращим або ж увічнити його красу на папері чи то словами, чи то фарбами. А якщо чогось хочеш досягти треба докласти зусиль. І я наполегливо вчилася малювати, писати вірші, старанно вивчала іноземні мови (щоб мати змогу спілкуватися з будь-ким). А перебудова світу «на краще» почалася з допомоги «братам нашим меншим» собакам. І це не рік, не два, а майже все життя. Здавалося, що з вибором професії проблеми не буде. Та де там! Щоб отримати вищу художню освіту треба спочатку оволодіти ненависною математикою! А для того, щоб поповнити лави кінологів, знань з біології замало хімія стоїть на кордонах моєї мрії і не пускає до бажаного! Професія перекладача? Цікаво, але дещо обмежено… Тривалий час я вагалася з остаточним вибором вищого навчального закладу, де б я могла отримати всі необхідні знання, що приведуть до країни Щастя. До Країни, де я зможу спробувати все, бути всим, відчути справжнє задоволення і дарувати людям радість. І врешті зрозуміла, що професія «актор театру та кіно» саме той золотий ключик, що відкриє дверцята до здійснення мрії.
http://dnevnik.bigmir.net/article/371676
Твір на тему Який життєвий шлях мені обрати?
Хто не мріяв у дитинстві стати у майбутньому вчителем, артистом, водієм тощо? Але ці мрії залишаються у дитинстві і разом із дитинством ідуть у минуле. Ти стаєш дорослим, самостійним, невдовзі повинен закінчити школу — і саме в цей час гостро постає питання: який життєвий шлях обрати? Є щасливці, ті, хто вже змалечку був спрямований або батьками, або власним талантом на певний шлях. Школа для них стає сходинкою у майбутню професійну сферу.. Я люблю фотографувати, інколи писав статті для шкільної газети, непогано малюю. З друзями ми заснували свою музичну групу. Творча професія приносить задоволення, але не всі творчі люди досягають успіху в житті. Перед людиною творчої професії постають щонайменше дві проблеми: як витримати випробування нереалізованістю. А потім, коли ти все ж таки досягаєш певної мети, яким чином витримати випробування славою? Можливо, хтось подумає, що я надто все ускладнюю, але кожній людині важко, коли вона стає перед вибором. Такі сумні думки з'явилися у мене, і тоді я вирішив звернутися до спеціальної літератури.
Психологи говорять, що для правильного вибору професії необхідно враховувати такі чинники: здібності, певні взаємини з батьками і людьми, які пов'язані з професійним майбутнім, особистий професійний план.
Один із внутрішніх факторів, який регулює активність людини, — це образ "я", тобто особиста оцінка власних можливостей у певних сферах діяльності.
В основі цього образу лежить оцінка результатів діяльності цього "я". Кожна людина має кілька образів власного "я", що існують на різних рівнях розвитку, у різних ракурсах. Одночасно образ "я" є відображенням сподівань, прагнень людини. Наприклад, образ "я" уявляє те, до чого людина прагне, якою хоче стати, щоб відповідати сподіванням оточуючих. Тоді говорять про ідеальне "я", яке має найголовніше значення під час вибору професії.
Усі "я" живуть в одній людині. Якщо якесь починає перемагати, то воно змінює людину, поведінку, і це, відповідно, відображається на виборі професії. Якщо фантастичне уявлення про майбутню професію не підкріплюється реальними діями, то мрії залишаться мріями і ніколи не здійсняться. Наприклад, хлопець, якого всі ображають, мріє, про те, щоб стати справедливим міліціонером. Але він не захоплюється спортом, не вивчає юридичні дисципліни його мрії ніколи не здійсняться, що може травмувати його ніж вчинки тих, хто його ображав.
Слід також ураховувати, що особистість розвивається внаслідок спілкування і спільної діяльності з іншими людьми. Усе, що вміє і знає людина сьогодні, її думки, звички, поведінка з'явилися тільки завдяки оточуючим. Оцінка власного "я" є результатом постійного порівняння того, що ми спостерігаємо в собі, з тим, що бачимо в інших людях. Кожен із нас обертається серед людей, погляди яких ми вважаємо правильними, справедливими. Ми прислухаємося до порад друзів. Чим ширше коло спілкування, чим більше друзів, тим більше інформації про майбутню професію можна отримати.
Я впевнений, що не помилився у виборі майбутньої професії журналіста, а тому буду намагатися здобути якомога більше кориснім інформації. Я вже підготував статтю для місцевої газети і сподіваюсь, що мої мрії стануть невдовзі реальністю.
Сенс життя в красі та силі прагнення до цілей, і тому потрібно, щоб кожен момент буття мав свою високу мету. (Максим Горький)
На зорі свого життя людина постає перед питанням: який шлях обрати? Бог дає кожній людині право вибору, а вона вже має визначитися, що їй потрібно в цьому житті, ким вона хоче бути, як вона планує себе реалізувати. Іноді людина з самого дитинства знає, чого вона прагне. Та й дорослі, правду кажучи, частенько полюбляють запитувати у дітлахів про те, ким ті хочуть стати в майбутньому, і щиро посміхаються, почувши наївні побажання щодо професії видатної акторки, талановитого співака чи космонавта. Звісно, все це лишається у безхмарному дитинстві, спогади з якого протягом усього життя тішитимуть, зігріватимуть душу людини. Але буває й так, що хтось увесь час шукає себе і ніяк не може знайти... Ще видатний англійський письменник Оскар Уайльд говорив: "Ціль людського життя — самовираження. Проявити свою сутність у всій повноті — ось для чого ми живемо". Справді, людина має використати всі свої можливості, якомога краще показати себе. Але досить часто можна почути міркування з приводу того, що талант дається далеко не кожному. Це хибна думка. Так не буває і не може бути. Є лише ледачі та слабодухі люди, які просто не хочуть працювати над собою, бо не бачать перспективи у цьому. Вони лише існують... Коли дитина народжується, Бог дарує їй якісь здібності, хист до чогось. З часом вона обере те, що їй до душі. Звичайно ж, якщо маєш велике бажання, можна розвинути цей талант, удосконалити його, бо сенс життя — це творчість. Особисто я вважаю, що обрана людиною професія насамперед має давати задоволення їй самій та бути корисною для оточуючих. Улюблена, омріяна професія — це запорука успішного й щасливого життя будь-якої без винятку людини. Щодо мене, то я вже визначилася стосовно своєї майбутньої професії. Щиро кажучи, понад усе мені б хотілося бути дизайнером інтер'єру. Я дуже люблю малювати, і можу сказати, що це в мене досить непогано виходить. Та й батьки підтримують і поважають моє рішення. Це так важливо, коли рідні люди розуміють та підтримують тебе. І я сподіваюся, що ця професія допоможе мені самореалізуватися в житті... Головне, все треба робити впевнено і знати, що тобі потрібно в житті. Хочеться пригадати вислів Генріха Давида Торо: "Якщо людина наполегливо прямує до своєї мрії і намагається жити таким життям, яке вона собі уявила, успіх прийде до неї в звичайний час і зовсім неочікувано". Варто пам'ятати про те, що можна обирати будь-яку професію, але завжди перш за все треба залишатися людиною. Можна бути ким завгодно: вчителем, лікарем, співаком, актором чи інженером. Необхідно лише пам'ятати про моральні цінності... http://biglib.info/1894-yak-obrati-svy-shlyah-u-zhitt.html
