Твори про весну. Українські розповіді і твори для школярів та вчителів
Твір Весна прийшла...
Як ми зустрічаємо прихід весни? Хтось радіє, хтось чекає будь - яких подій, хтось просто милується оживати світом. Прихід весни - це як свято для всього живого: дерев, квітів, птахів, тварин. І все живе з ентузіазмом, з таким же як і маленькі діти чекають і святкують своїй день народження, зазначає прихід довгоочікуваної весни.
Початок весни буває різним: в одному році воно обсипає ласками першим трепетним сонечком світ, а в іншому - обливає жорстким прохолодним зливою, іноді воно може стати дорогим подарунком, а часом і суворим випробуванням. Але, не можна не погодитися, що очікування світла і тепла, пробудження зеленого листя і перших квітів гріє душу, наповнюючи її чудовим трепетом.
Дощем, вогкістю і сльотою може увірватися весна в місто, але тільки варто розступитися щільному куполу сірих хмар, варто саму дещицю пробитися на землю перший промінцю сонця, як все навколо миттєво, немов за помахом чарівної палички, перетворюється. Природа начебто б з неймовірною жагою насолоджується новим етапом року, настільки довгоочікуваним і прекрасним. За лічені дні висихає асфальт, і на радість голубам на тротуарах залишаються лише дрібні калюжки, і дітвора, яка поспішала зі школи, весело біжить підстрибом, марно намагаючись перегнати стрімких сонячних зайчиків, які раз у раз бешкетними зигзагами снують по бруківці.
Дощовому початку весни раді в селах. Адже дощ давно вважається запорукою майбутнього родючості і селяни тільки радіють, коли дощ дрібної поморосью обсипає поля та земельні угіддя.
За містом прихід весни завжди супроводжується бурхливим пожвавленням, початком важкої роботи, по якій за зиму скучили руки сільських трудівників. Пару тепленьких деньків і зазеленіє перша трава, і сільський худобу відразу ж висипле на широкі зелені луки. А ще через тиждень - другий скоро піднімуться і наллються силою стрункі колосся озимих хлібів.
Весна – прекрасна пора року. Тепле сонце світить і топить зимовий лід і сніг. Природа починає прокидатися. На деревах і кущах з’являються маленькі бруньки, які з часом перетворюються в молоде зелене листя. Потім все починає цвісти, квітнути всюди. Чути, як співають птахи, і відчувається аромат квітучих дерев. Погода майже завжди ясна. Не жарко, тому ми йдемо гуляти з величезним задоволенням. Іноді навесні йде дощ, і повітря наповнюється запахом вологої землі. Потім приходить перша весняна гроза з яскравими спалахами блискавки і гуркотом грому. Вона дарує грунту родючість, щоб влітку і восени ми насолодилися фруктами та овочами з наших садів. Навесні ми відзначаємо кілька цікавих свят. 8 березня – Жіночий день. У цей день ми даруємо квіти всім нашим улюбленим жінкам – мамам, бабусям, сестрам, подругам … Вони такі ж ошатні і красиві , як і весна навколо. Їх посмішки сліпучі та щасливі! Це гарна традиція – висловити подяку нашим улюбленим жінкам за красу і турботу, яку вони нам дарують. Всі жінки прекрасні завжди, але в цей день особливо чарівні, як квіти. Напевно, тому кращий подарунок на 8 березня – це букет весняних квітів. У нашій сім’ї ми завжди відзначаємо 8 березня. Наша традиція у цей день – всю роботу по дому роблять чоловіки. Мені і мамі взагалі не дозволяється допомагати. Тато і брат встають рано, готують святкові частування, прикрашають квартиру квітами, готують каву, в той час як жінкам не можна входити. Потім ми сідаємо за стіл снідати. Після настає час вручення подарунків. Якщо погода хороша, ми можемо піти на прогулянку в парк. Увечері ми приймаємо гостей. Наші друзі приходять, щоб поговорити і провести добре час разом. 8 березня – це щасливий день для кожної жінки, коли до неї ставляться по-особливому просто за те, що вона жінка. Ми завжди вдячні нашим дорогим чоловікам за їх увагу. Потім ми святкуємо Великдень – християнське свято відродження і любові. 9 травня великий день в нашій країні. Ми відзначаємо День Перемоги. Багато років тому закінчилася Друга світова війна. Ми шануємо ветеранів і несемо квіти до пам’ятників тих, хто віддав свої життя заради нашого мирного майбутнього.
Ще зовсім недавно сонечку було важко дістати до землі крізь волохаті, синій^-сині-сіро-сині, начебто брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли двори сріблистим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим одягом вишні, груші й зливи, начебто нареченої. А красені-каштани у відповідь на білосніжне-білий, такий чистий колір «дівчин», випустили свої свечечки-пірамідки із червоною облямівкою. І берізка цієї навесні майже не відстає від самих нових тенденцій моди: у неї в цьому сезоні плаття з жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, начебто ненавмисно, зачіпає вітер-пустун. Черемшина знову буяє кольором і пахощами, що ні з якими іншими не поплутаєш. Напевно, те теперішні французькі парфуми, які весна привезла із самого Парижа. Лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цією весною одягти
Їм, дідусям, ще не зрозуміло, що вже прийшло сьогодення тепло, тому так довго й світять своїм кістяком у лісі. А яким килимом весна вистелила землю: на зеленому тлі – те жовті цяточки кульбаби, те сині проліски, те темно-фіолетова куряча сліпота. Всі навколо дихає свіжістю й молодістю весни
