Контрольні диктанти з української мови 11 клас - Диктанты - Каталог статей - Сайт для школьников и учителей
Понедельник, 05.12.2016, 17:31
Приветствую Вас Гость | RSS

Сайт для учителей и школьников

Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » Диктанты

Контрольні диктанти з української мови 11 клас

Українська мови входить до переліку обов’язкових предметів на ЗНО. Тому дуже важливо перевіряти знання учнів періодично.
Або кожен учень вдома може сам перевірити, попросивши когось з рідних зачитати вголос диктант.

 


Підсумковий диктант з української мови

РОДОВІД НАШОЇ МОВИ

Розпочату на батьківщині наукову роботу з проблем мовознавства Іван Огієнко продовжив в еміграції. Протягом п’ятиліття вчений працював над нарисами з історії української мови. Це були найперші дослідження, в яких вся система українського правопису набула історичного пояснення. Праці Огієнка забезпечили досягнення єдності у правописних правилах та наукового їх пояснення.

Іван Огієнко був глибоким знавцем історичного процесу формування і розвитку слов’янських мов. Він слушно зауважував, що українська мова помітно відрізняється своєю гнучкістю та милозвучністю. Це зумовлено її фізіологічно-фонетичною основою, простотою та легкістю вимови. Водночас учений зазначав, що рідна мова кожній людині здається наймилозвучнішою. Проте ті європейські фахівці, які аналізували нашу мову, відзначали її розвиненість та виняткову мелодійність, а відтак ставали до лав її прихильників.

Розгляд специфічних проблем фонетики й морфології у роботах Івана Огієнка підкріплюється глибоким аналізом вітчизняних літературних пам’яток, починаючи з XI століття. Коли ж врахувати досконале знання науковцем інших мов та місцевих діалектів, стає зрозумілим значення цього дослідження.

Варто згадати й таку важливу роботу Івана Огієнка, як історико-порівняльний нарис правопису іншомовних слів. Стосовно цієї проблеми завжди висловлювалося безліч суб’єктивних поглядів, проте попередники не розробили основних принципів вживання запозичених термінів, як це зробив Огієнко. (190 слів)

(За В. Ляхоцьким)


ТИША

Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий роз­лив туману і зникає десь у гущині трав та верболозу. Можна піти стежкою, протоптаною через лан ще з осені, але Юрію Івановичу не хочеться тривожити солодкої задуми колосся, що сховало цю вузеньку стежечку від людського ока.

Крізь туманову пелену видно чорнявий ліс. Невмитий і нероз­чесаний, він нехотя опускається з підгір’я, щоб викупатися в любисткових луках і почати своє літнє довгодення. А темні кущі лозняка — низькорослі, широкоспинні, округлі — здаються худобою, що всю ніч паслася в луках, а тепер з досвіту розбрелася біля річки і ласує росою. Ось-ось вона нап’ється і вляжеться біля копиць на днювання. Враження таке, що в тих копицях хтось заночував — чи заповзятий рибалка, чи кволе чапленя, а чи луго­вик, якого ніхто ніколи не бачив, але котрий завше так видзво­нює, так виграє кожного літнього вечора.

Густа, обважніла від роси тиша. Оповила долину, довколишні краєвиди і ревно береже спокій луків. Хай там, на шляху, нетерп­лячі подорожні поспішають додому, безпорадно гукаючи до гордо­витих шоферів, щоб підвезли. Хай у загінки виходять на жнива комбайни — роса незабаром спаде. Хай раз по раз пролітають у високості гострогруді літаки, виспівуючи свої одноманітні пісні. А їй берегти спокій долини, що прокидається поволі й любить довго ніжитися. Куди поспішати, коли так привільно тут моло­дій траві і краплистим росам?

Невидимий оркестр оживає неквапно, мовби вслухаючись у тишу, потім грає все владніше та запальніше, не знаючи спину до пізнього вечора, чи сповнюється довколишня тиша довколиш­ньою музикою, яку човен відчуває по-своєму (За Д. Прилюком; 241 слово).


Контрольний диктант

Минуле і майбутнє

«Хто не знає свого минулого, той не вартий щасливого майбутнього»,— писав відомий український поет Максим Рильський. І це справді так. Учні нашої школи свято бережуть пам’ять про своїх предків. Шанобливе ставлення дітей до предметів народної старовини, бажання прилучитися до прадавніх національних витоків вилилось у рішення створити шкільний музей. Шкільний музей побуту й етнографії був створений на основі матеріалів, зібраних під час учнівської експедиції в рамках руху «Моя земля — земля моїх батьків».
Активну участь у поповненні музею експонатами взяли не тільки учні, педагоги, а й жителі мікрорайону Клокучка та села Біла. Кожна нова зустріч із цікавими людьми збагачувала школярів духовно. Зібрані матеріали класифіковані: жіночий одяг (сорочки), глиняний посуд, предмети побуту, вироби ткацтва.
При музеї створені різні секції: пошуково-краєзнавча, фольклорно-етнографічна, літературно-фольклорна.
Так школярі з пошуково-краєзнавчої секції збирають різні легенди про походження назви району Клокучка, де розташована наша школа та сусіднього села Біла.
Робота фольклорно-етнографічної секції спрямована на вивчення пісенної творчості рідного краю. Юні краєзнавці записали від місцевих жителів на магнітофонну стрічку весільні пісні, які стали основним матеріалом для підготовки до виступу фольклорного колективу нашої школи на міському конкурсі (За Т. Яківців; 191 сл.).

 

 

Категория: Диктанты | Добавил: Яло (21.10.2015)
Просмотров: 2005 | Рейтинг: 1.0/1
загрузка...
Поиск
Интересное
загрузка...

Copyright MyCorp © 2016
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz